Як і в будь-якій іншій розвиненій країні, в Україні діє закон, який регулює проведення похоронної процесії. Документ називається «Закон«Про поховання та похоронну справу»». Відповідні правила закріплені від 1.01.2014 року. В даному нормативному акті містяться головні положення, спрямовані на контроль поховання померлих на території України. Документ включає процедурні акти, а також всі правові відносини, пов’язані з похоронами. Закон зобов’язує співробітників кладовища, а також всіх інших причетних до поховання осіб, з повагою ставитися до останків покійного. З належною повагою повинні проводитися всі реставраційні роботи місця поховання, щоб не осквернити прах померлого.
Завдяки закону закріплюються положення, що пояснюють: похованням померлого займаються ті, кому цю процесію довірив сам покійний. В іншому випадку, коли конкретних осіб немає або вони відмовляються від проведення похорону, обов’язки лягають на найближчих родичів. В кінцевому рахунку, знаходиться людина, відповідальна за поховання померлого. Але в крайніх випадках, якщо знайшли невпізнаний труп або є повна відмова родичів ховати покійного, похорон беруть на себе місцеві органи. Процесію проводять скромну, за рахунок регіонального або окружного бюджету.
Окремі групи осіб мають право отримати безкоштовне поховання. У числі пільговиків: Герої СРСР, Герої Соціалістичної Праці, учасники бойових дій та інваліди, які отримали каліцтва під час бойових дій.
Правила проведення ритуальної церемонії закріплені законом, який описує всі можливі випадки і контролює всі причетні групи осіб. Припустимо, що смерть наздогнала громадянина України за кордоном. Якщо в заповіті покійного є волевиявлення, яке вказує на необхідність поховання на території України, така процедура проводиться, спільно з консульством. Дипломатичне представництво України посприяє якнайшвидшому транспортуванню тіла, для подальшої його передачі родичам.
Також в законі прописані правила щодо наступних аспектів:
- Похоронна процесія у відношенню до людей, які проживають в середині спеціальних виокремлених закладів;
- Поховання осіб, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі, включаючи слідчі ізолятори і в’язниці;
- Поховання інфікованого тіла;
- Похорон іноземців, які не є громадянами України;
- Перепоховання праху померлого;
Головні пункти закону, що регулює похорон
Обговоривши головні моменти, можна перейти до підпунктів, в яких конкретно прописані цікаві для нас питання.
Перша стаття визначає формулювання поховання. Виходячи з офіційної постанови, захороненням можна вважати роботу відповідальних органів, в тому числі і місцевого самоврядування, яка виконується уповноваженими особами і полягає в наступному:
- Забезпечення відповідного шанобливого ставлення до тіла (останків або праху) померлого;
- Дотримання волевиявлення громадянина, якщо таке було складено за життя померлого;
- Розробка, а також будівництво і використання відповідних об’єктів, необхідних для поховання. Сюди ж відноситься і догляд за місцями поховань;
- Проведення похоронних процесій для померлих і загиблих громадян;
- Забезпечення процесії ритуальними послугами, ритуальним приладдям;
Шоста стаття містить інформацію, яка підтверджує наявність прав кожного громадянина на шанобливе ставлення до його останків. Із закону стає зрозумілим, поховання – обов’язок довіреної особи, визначеного покійним. В іншому випадку, проведення процесії лягає на плечі найближчих родичів або іншої особи, яка виявила бажання поховати померлого.
Після звернення відповідальної особи, їй видають такі документи, необхідні для проведення коректного похорону:
- Висновок про смерть, видане установою, що займається охороною здоров’я;
- Висновок і довідка про смерть, видані місцевим РАГС або виконкомом;
Виходячи з тринадцятої статті закону, громадянин, який представляє певну групу осіб, може попросити від держави допомогу для проведення похоронної процесії. Розмір допоміжних засобів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У деяких випадках надається безкоштовне поховання громадянина, якщо він:
- Герой СРСР;
- Повний кавалер ордена Слави;
- Нагороджений чотирма і більше медалями «За відвагу»;
- Герой соцпраці часів ВВВ;
- Герой соцпраці;
- Герой України;
- Повний кавалер ордена Трудової Слави;
- Учасник бойових операцій;
- Має військову інвалідність;
Під державним контролем поховання бездомних, іноземців і не громадян країни, так само як і інфікованих покійних. Розміри могили, а також відповідальні за утримання та охорону місць поховання прописані в третьому розділі закону.
Читаючи тридцять другу статтю, можна переконатися у тому, що за наругу над місцем поховання передбачається адміністративна відповідальність. Інші законодавчі постанови визначають уповноважених осіб у виконавчих установах, які повинні взятися за проведення похоронної процесії в разі відмови родичів або підпадання покійного під одну з описаних категорій.
